Збігнєв Марковський
Переклад і редакція: Марія Макушинська
118 сходів
Сталева вежа висотою 29 метрів розташована з чеської сторони кордону і належить приватному власнику. За підйом на вершину по 118 сходах потрібно заплатити, але валюта не має значення: це може бути чеська, польська або європейська. На вершині є бари: польський і чеський, а також – розташований трохи далі – чеський хостел. Цілком польським є літній трек для санків, де можна скористатися спусками в сталевій трубі. Вежа користується великою популярністю, оскільки відкриває панораму трьох країн – навіть можна побачити словацьку Фатру. Особливо красиво виглядає Устронь з характерними трикутниками курортних центрів і річкою Віслою, яка чітко вирізняється на фоні оточення. Для відвідувачів доступні інформаційні таблиці, завдяки яким вони точно знають, на які місця дивляться. Відносна висота Чанторії Великої складає 630 метрів, стільки потрібно подолати, щоб дістатися до вершини з Устроня. Для зручності туристів з 1967 року тут працює канатна дорога, яка починається (як і червона стежка) в Устроню – Поляні і вивозить гостей на висоту 851 метр над рівнем моря – на галявину Стоклосіца.
Вісім хвилин подорожі вгору (довжина маршруту – 1640 метрів) проходить в комфортних умовах, канатною дорогою можуть користуватися також люди з обмеженими можливостями. Недостаючу відстань до вершини, розташованої на висоті 995 метрів над рівнем моря, потрібно подолати вже на власних ногах по досить кам’янистій стежці. Останній етап підйому на вершину трохи нудний – практично весь час треба перебувати в лісі. Це місце підходить для будь-якого туриста. Якщо хтось не має бажання на багатогодинні походи, можна скористатися канатною дорогою, а потім після півгодинної прогулянки дістатися до вершини. Досвідчені хайкери можуть скористатися численними маршрутами: польськими і чеськими. Найпопулярніші ведуть на Чанторію Малу, Сточек і Сосзув Великий. Зимою Чанторія перетворюється на рай для лижників, схили осніжуються за допомогою спеціальних машин, запускаються додаткові бугельні та тарілкові підйомники, завдяки штучному освітленню можна кататися також вночі.
РИЦАРІ, КОНТРАБАНДИСТИ І ПАРТИЗАНИ
Найбільш відома – і існуюча в багатьох різних версіях – легенда, пов’язана з Великою Чанторією, розповідає про бідного коваля Ганиска (або Карлика) з Устроня, який колись отримав дивне замовлення. До кузні завітав таємничий лицар на білому коні і замовив не тільки виготовлення підков у досить великій кількості, але й транспортацію їх до місця призначення. Замовник провів Ганиска до підніжжя Чанторії, де ударом меча в скелю відкрив шлях до внутрішньої частини гори. Там спало триста осіб у лицарському загоні, і завданням було підкувати коней цього таємничого місця. На великий подив коваля, плата за послугу виявилась старими, знятим з копит підковами. Але коли після повернення додому він відкрив мішок з дивною платнею, виявилось, що підкови зроблені з чистого золота. Різні версії легенди розповідають, що лицарі колись служили під Болеславом Хоробрим або – Яном III Собеським. Як і інші перекази про сплячих лицарів, присутні в культурі Франції, Німеччини чи Італії, це пояснює сенс очікування озброєних чоловіків. Вони мають з’явитися, коли виникне вища потреба захисту рицарських цінностей або настане час захисту народу.
Цілком реальними були ж контрабандисти, що діяли в околицях Чанторії між Першою і Другою світовими війнами. З тодішньої Чехословаччини крали в основному взуття, з Польщі – нелегально транспортували худобу, в тому числі стада корів і свиней. На контрабандистському шляху навіть перевозили людей: це була дорога волонтерів, які вирушали до Іспанії, щоб взяти участь у громадянській війні. Схили Чанторії мали також партизанський етап своєї історії. З середини 1941 року тут діяло кількадесят осіб партизанів під командуванням Карола Шребера (пізніше – Клеменса Старзіка). Загін роззброював поліцейських і німецьких солдатів, викривав “довірених” осіб і навіть побив відомого своїм агресивним ставленням до поляків коменданта устронської поліції. Групу розбили наприкінці 1943 року після викриття розташування головного партизанського укриття.
Велика Чанторія також має природні цінності, що було оцінено шляхом створення майже 100 гектарів природного резервату на північному схилі гори. Перлиною природи є ліс, що досягає висоти 800 метрів над рівнем моря, що складається з буків, ясенів і ялиць. Природознавці задокументували тут екземпляри ясена, висота яких перевищує 30 метрів. Цей район населений такими видами, як звичайні яструби, численні дятли, пугачі, а також рідкісні і боязкі чорні лелеки. Однак шанс побачити ці види є невеликим: це місце відвідується великою кількістю туристів. Природу Чанторії оцінили також чехи, організувавши зі свого боку подібний резерват.
Wyświetl większą mapę
