Збігнєв Марковський
Переклад і редакція: Софія Максимчук
УТЕЧА ГІНИ
Коли проектувальники Воєводського парку культури та відпочинку (втілюючи в життя ідею воєводи Єжи Зєтка) розподілили 600 гектарів, призначених для гігантського рекреаційного комплексу, зоопарку дісталося майже 50 гектарів. Після завершення рекультивації покладів, прокладання вигулів для тварин та алей, обсаджених цінними видами дерев, хоржувське ZОО отримало статус третього за площею зоопарку в Польщі. Цей титул, до речі, має й донині. Перші мешканці прибули сюди у 1954 році з двох невеликих місцевих зоопарків: битомського – заснованого ще наприкінці XIX століття, та катовицького. Першими оселилися бурі ведмеді, буйволи, леви та пантери. Перші гості змогли їх побачити у 1957 році, хоча об’єкт офіційно відкрили рік потому. Першим справді великим придбанням стала індійська слониха Гіна, яку було отримано у 1960 році. Вона одразу після прибуття прославилася видовищною втечею до району Сімяновіц – Биткова. Працівники зоопарку, які збудували для неї огорожу з загострених палі, не врахували спритності, що проявлялася раніше в цирку Гіни. Вона без жодних труднощів обійшла всі перешкоди і вирушила на обід до розташованих досить далеко дачних ділянок. Сьогодні Сілезький зоологічний сад є домом для понад 2200 тварин, які представляють майже триста видів. Серед цікавих екземплярів хоржувського ZОО можна відзначити: африканських слонів, білого ведмедя, сибірських тигрів, білих носорогів, жирафів, гепардів, мангустів, лемурів, абіссінських гірез та мандрилів.
САД ЗА ЛЕВОВИМИ ВОРОТАМИ
Леви мешкають за справжніми палацовими воротами, які походять з швірклянецької резиденції Доннерсмарків і увінчані силуетом лева. Золотий лев був одним з гербових елементів роду – тут він ідеально вписується, хоча не бракує голосів, які стверджують, що ворота повинні повернутися на своє старе місце. Зоопарк належить до Європейської асоціації зоопарків і акваріумів, що об’єднує найзначніші європейські зоопарки, а також до Польського товариства зоологічного. Він активно бере участь у міжнародних програмах розведення (EEP – Європейська програма видів, що знаходяться під загрозою) та у програмі охорони загрозливих видів фауни країни – реінтродукція пугачів у Волицькому національному парку. Установа розмножує деякі загрозливі види тварин (зокрема, білого носорога, жирафу, зеленого ігуани, малайського тапіра, африканського слона, зебру Греві). Тут також працює лікарня для тварин, зоопарк має власну бібліотеку та організовує наукові симпозіуми. Щороку об’єкт відвідує 350–380 тисяч гостей, серед яких багато організованих груп, які беруть участь у заняттях на тему фауни всього світу. З часом було організовано міні-зоопарк – місце, де тварин можна спостерігати з дуже близької відстані – також їх можна годувати і торкатися, оскільки цю частину саду населяють виключно одомашнені та лагідні види – такі як надзвичайно милі в’єтнамські свинки.
СПРАВЖНІ ДИНОЗАВРИ
З 1975 року в так званій скельній котлині також присутні динозаври. Кілька десятків доісторичних ящерів були реконструйовані на основі справжніх решток, привезених з пустелі Гобі польськими палеонтологами в другій половині 1960-х років. Їх відтворили з великою ретельністю, тому ми можемо бути впевнені, що те, що ми бачимо, майже ідентичне вигляду справжніх динозаврів, представників таких видів, як: пренцефал, галіміму, немегтозавр, протоцератопс, сауролоф, тарбозавр і сайханія. Котлина є місцем, яке просто гіпнотизує дітей – величезні силуети приваблюють їхню увагу, вони є ідеальним фоном для пам’ятного фото. Діти, до речі, добре почуваються в усьому саду – вони можуть проїхати весь маршрут у взятому в оренду (і тягнутому батьками) візочку.
Вони не лише спостерігають за екзотичними істотами, але й завдяки численним інформаційним таблицям отримують достовірні знання. Для зацікавлених підготували платний гід по зоопарку, який можна придбати в касах. Автомобілістам радимо боковий вхід до саду зі сторони Катовіц – поруч зі стадіоном Гірничого спортивного клубу розташований великий паркінг. До речі, на зовнішній стіні об’єкта можна побачити чудове графіті, що зображує, зокрема, захищені види тварин – це результат роботи художників, які брали участь у Фестивалі молодого мистецтва. З муру до нас усміхається надзвичайно милий сонечко – усмішок, до речі, в хоржувському ZОО є більше: в приміщенні, де мешкає король тварин, іноді можна знайти табличку «ми на вигулі». Підписано – «леви». Історія зоопарків починається ще в давнину — стародавні правителі Єгипту, Ассирії та Китаю пишалися власними звіринцями. Перший запис про це датується 1150 роком до н.е. і розповідає про звіринець імператора Ву Вана. Іспанські конкістадори були вражені звіринцем Монтесуми, який був доступний для громадськості, але водночас використовувався в господарських цілях. У Європі кожен монарх чи магнат мав біля своєї резиденції кілька диких тварин (зазвичай це були ведмеді та вовки, хоча траплялися й більш екзотичні тварини, такі як леви чи пуми). Тенденція створювати монарші та магнатські менажерії посилилася у XVII столітті. В Польщі одним із найвідоміших був звіринець Яна III Собеського, який був одним з улюблених місць короля. Звіринець був розташований у периферійній, східній частині королівської резиденції в Вілянуві, і там розводили тварин (особливо ланей) для мисливських цілей.
Wyświetl większą mapę
